Короста

В даний час це дуже поширене захворювання, що б’є рекорди за кількістю лікарських помилок і «змучених» неправильним лікуванням пацієнтів. Причиною повсюдної поширеності корости є збільшення числа статевих зв’язків, оскільки основний спосіб зараження — через спільну з хворою людиною постіль, а аж ніяк не при рукостисканні або через міський транспорт. Причиною частих лікарських помилок є стертий перебіг захворювання, що пов’язано з самолікуванням, частим миттям під душем (короста «охайних»), пізнім зверненням за медичною допомогою, коли внаслідок приєднання інфекції діагноз корости поставити буває досить важко, а також ігноруванням деякими докторами лабораторного дослідження (скребок) на наявність коростявого кліща, його яєць або німф.

Короста — інфекційне паразитарне захворювання шкіри, яке викликається коростяними кліщами і супроводжується сверблячкою шкірних покривів, парними папулами-везикулами і коростявими ходами.
Зараження коростою відбувається при статевому контакті, а також побутовим шляхом — через одяг і постільну білизну, рукостискання, предмети. Головною скаргою при корості є нічний шкірний свербіж.
Збудник корости має невеликі розміри і практично не видимий неозброєним оком. Довжина самки коростяного кліща становить 200 — 400 мк. Живе вона близько 1 міс. Самки проробляють ходи під роговим шаром епідермісу, відкладаючи там по 2 — 3 яйця на добу. З яєць вилуплюються личинки. Протягом 10 — 14 днів личинки, пройшовши кілька стадій, перетворюються в дорослі особини.Симптоми
На тілі хворого на коросту видно сіро-брудного кольору прями або звивисті лінії (коростяві ходи), є дрібні папули-везикули. Ці прояви зазвичай спостерігаються в: міжпальцевих складках на руках, зап’ястях, бічних поверхнях пальців рук, в області ліктів, сідниць, на животі, по краю пахвових западин. У маленьких дітей коростяві ходи можуть бути на долонях, підошвах, у новонароджених — навіть на голові.

Сверблячка при корості — це своєрідна алергія на коростявого кліща, яка викликається присутністю кліща в шкірі і його життєдіяльністю. Крім того, відчуття свербежу може виникати від активного руху кліща в шкірі.

Найбільш поширеними ускладненнями корости є піодермія і дерматит, рідше спостерігаються екзема та кропив’янка.

Профілактика
Профілактика корости включає наступні заходи:

—    обов’язкове стаціонарне або амбулаторне лікування хворих;
—    встановлення джерела захворювання на коросту;
—   контроль лікування корости;
—   дезінфекція одягу, постільних речей хворого на коросту, вогнища інфекції. Постільні приналежності, рушники, натільну білизну знезаражують. Верхній одяг ретельно пропрасовується з двох сторін. Одяг, який не можна прати при температурі вище 55 градусів, дезінфікують. У кімнаті хворого на коросту щодня проводять вологе прибирання, включаючи миття підлоги, протирання предметів обстановки.
Так як короста, педикульоз, контагіозний молюск є супутниками інших захворювань, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, хламідіоз), необхідно, після лікування здати аналізи на інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ).