Стрептодермія у дітей: діагностика та лікування
Діагностика захворювання
Як вилікувати конкретну форму стрептодермії, які саме препарати вибрати і як довго їх застосовувати – це повинен знати кожен педіатр чи сімейний лікар. У більшості випадків діагностика стрептодермії у дитини будь-якого віку ґрунтується на клінічних ознаках. Тільки з метою виключення інших захворювань або діагностики ускладнень стрептодермії може знадобитися лабораторне (загально-клінічний та біохімічний аналіз крові) та інструментальне обстеження (рентгенографія легенів, УЗД серця, люмбальна пункція). У більшості випадків лікування в домашніх умовах буде достатньо.. Тільки при відсутності можливості або бажання батьків виконувати всі лікарські рекомендації виникає необхідність у госпіталізації та лікування в стаціонарних умовах.
Не слід шукати відповідь, як лікувати стрептодермію у дітей, в глянцевих журналах або вдаватися до засобів народної медицини. Трав’яні відвари і настої можуть бути лише одним з компонентів лікування, але не єдиним його засобом. Головною запорукою успішного лікування стрептодермії є ретельне дотримання всіх рекомендацій лікаря, використання засобів місцевої та системної терапії. Лікування будь-яких форм стрептодермії без ускладнень у дитини будь-якого віку передбачає такі напрями:
- гігієнічні вимоги;
- антисептичні та антибактеріальні засоби;
- антигістамінні препарати (лоратадин, фексофенадин, цетиризин);
- імуномодулятори та вітамінні комплекси.
Основним моментом в швидкому усуненні стрептодермії є гігієна:
- дитину не можна купати;
- здорові ділянки тіла треба обробляти вологими серветками або відварами трав (ромашка, череда);
- ретельно прати і прасувати білизну і одяг;
- виділити посуд та туалетні приналежності тільки для хворого маляти, ретельно промити їх гарячою водою і милом.
Осередки стрептодермії треба локально обробляти антисептиками для якнайшвидшого підсушування, тільки після цього можна використовувати мазь чи лінімент. Щоб не викликати опік застосовують обробку крапками, за допомогою: саліцилової кислоти; зеленки; фукорцину; борної кислоти. Лікування антибіотиками при стрептодермії є обов’язковим компонентом. У більшості випадків достатньо використання антибактеріального компоненту у вигляді місцевого засобу (мазь, гель, лінімент), і тільки при лікуванні важко запущеної дитини – у вигляді таблеток та ін’єкцій. В особливо важких випадках антибіотики поєднують зі стероїдними гормонами. Найбільш часто мазь від стрептодермії для змащування гнійних вогнищ містить один із таких компонентів: тетрациклін; еритроміцин; хлорамфенікол; гентаміцин; лінкоміцин. Системні антибіотики при стрептодермії призначаються при відсутності ефекту місцевих засобів.
Реабілітація після завершення лікування не потрібна. Профілактика стрептодермії включає дотримання всім відомих гігієнічних правил, а також виключення контакту з хворим стрептококовою інфекцією людиною.
Стрептодермію у малюка або підлітка значно простіше попередити, ніж вилікувати. Для цього необхідно: ретельно, але не з пристрастю, дотримуватись гігієнічних норм; забезпечувати правильне харчування дитини; не допускати контакту з брудними предметами і інфекційними хворими.
Добавить комментарий