Більшість з нас дуже любить засмагати, і ми іноді навіть схильні вважати, що це дуже корисно. Але насправді інсоляція – або по-іншому прийом сонячних ванн — вкрай небезпечна річ для нашої шкіри. У чому полягає ця небезпека?

Всі ми знаємо, що сонце є причиною певного ризику для шкіри. У першу чергу під час інсоляції ми стикаємося з ризиком появи опіків шкіри. По-іншому, опіки називаються актиничною еритемою ( або сонячною еритемою), яка максимально проявляється через 24 години після інсоляції. Зовні сонячна еритема схожа на опік шкіри I ступеня.

Ця реакція викликає гипервиробництво меланіну в шкірі, що призводить надалі до появи небажаної пігментації. Пошкоджені клітини епідермісу, виділяють хімічні медіатори, які запускають запальний процес, іменований нами опіком. Очевидно, що опік — це дуже сильний стрес для шкіри. Особливо небезпечні множинні сонячні опіки в перші 15 років життя, так як в цьому випадку, надалі, у вже дорослої людини значно підвищується ризик раку шкіри.

По-друге, сонце викликає прискорення старіння шкіри – фотостаріння. Це специфічний процес в’янення шкіри, відмінний від звичайного старіння, що характеризується порушенням фізіології багатьох елементів шкіри. Клінічно фотостаріння характеризується глибокими зморшками, проявом судинної сітки, шорсткістю, браком еластичності шкіри, депігментацією або гіперпігментацією, а також наявністю доброякісних і злоякісних пухлин.

Повторювана сонячна експозиція, особливо променів УФА, викликає посилене скорочення кількості фібробластів у дермі. Ці клітини атрофуються, поступово втрачаючи свою здатність виробляти колаген, в той час як здатність поглинати колаген підвищується. У руйнуванні колагену найактивнішу участь беруть клітини, що його виробляють, тобто фібробласти. Вони виробляють фермент коллагенази, яка розщеплює колаген, вони захоплюють білок і руйнують його. В усуненні зайвого колагену беруть участь також макрофаги — клітини пухкої сполучної тканини. Правда, макрофаги здатні поглинати тільки змінений колаген, вже оброблений коллагеназою та іншими ферментами і перетворений ними в зернисту масу.

Продукція фібробластами еластинового волокна також змінюється в тому сенсі, що воно виробляється у великій кількості, але не може вбудовуватися в структуру колагенового волокна. Замість цього еластинові волокна утворюють зв’язки, які навіть візуально видно під шкірою. Судинна мережа проявляється як раз між цими вузликами, забарвлюючи шкіру в червонуватий тон з білими цятками.

По третє, у деяких критичних випадках, пролонгована інсоляція або невідповідний захист від сонця може призвести навіть до раку шкіри.

Ультрафіолетові промені сприяють формуванню вільних радикалів в цитоплазмі клітини. Ці радикали — потужні окислювачі, які атакують різні компоненти клітини включаючи ліпіди, білки і ДНК.

ДНК містить генетичну інформацію клітини. Коли вона атакується вільними радикалами, відбувається пошкодження в генетичному матеріалі клітини. Ці ушкодження зазвичай виправляються власними механізмами відновлення, але якщо вони зламані тривалим або дуже частим впливом сонця, вони працюють неефективно. Пошкодження ДНК тоді переростають у мутації, які будуть впливати на реплікацію генів і викликати необоротне порушення функціонування клітини.

Пошкоджена клітина в цьому випадку може почати дуже швидко ділитися і стати злоякісною.

Всі види раку шкіри можна поділити не 3 групи: базально-клітинний рак і плоскоклітинний рак, на які припадає 88,85% захворювань і меланома – 11,15%. Приблизно 90% випадків раку шкіри і меланоми зумовлені сильним ультрафіолетовим випромінюванням: від солярію або від тривалого перебування під відкритим сонцем.

Поява меланом залежить від фототипу людини — ризик появи цього типу раку вище у світлошкірих людей зі світлим або рудим волоссям, а також у тих, хто легко згоряє на сонці, і хто переніс кілька сонячних опіків в перші п’ятнадцять років життя.

Сонце випромінює широкий діапазон світла. Зокрема, один із спектрів — видиме світло ультрафіолетових променів. Це промені УФА, УФБ та УФС.

Найбільш небезпечними для шкіри є УФС промені, але на щастя, вони не проникають в атмосферу Землі завдяки озоновому шару.

Промені сонця складаються з частинок — фотонів, які характеризуються довжиною хвилі, що відповідає їхнім енергетичним рівнем. Чим коротше довжина хвилі, тим вище їх енергія, і промені менше проникають через шкіру.

Кожен вид променів небезпечний для шкіри і впливає на її різні шари…..

Читайте продовження у наступній публікації.